Сиофор 500 инструкция: СИОФОР 500 таблетки – инструкция по применению, дозировки, аналоги, противопоказания
СИОФОР 500 N60 ТАБЛ П/ПЛЕН/ОБОЛОЧ
СИОФОР 500 – инструкция по применению, цена, отзывы и аналоги
Сиофор 500 используется для снижения уровня глюкозы в крови. Применяется и в случаях, когда необходимо стабилизировать, сбросить вес. Высокая эффективность препарата обусловлена комплексным воздействием: во время терапии нормализуется ряд биохимических процессов.
Международное непатентованное название
Метформин
Сиофор 500 используется для снижения уровня глюкозы в крови.
АТХ
A10BA02
Формы выпуска и состав
В аптеках можно встретить только препарат в виде таблеток. В обозначении рассматриваемого средства зашифрована дозировка основного компонента (метформина гидрохлорида) – 500 мг. Существуют и другие разновидности лекарства, отличные по количеству этого вещества: 850 и 1000 мг.
Выпускается препарат в ячейковых упаковках, содержащих по 10 и 15 таблеток. Общее количество блистеров в картонных коробках: 2, 3, 4, 6, 8, 12.
Фармакологическое действие
Сиофор принадлежит к группе гипогликемических средств. Препарат относится к бигуанидам. Используется чаще совместно с прочими средствами. Причем назначается лекарство только при инсулинонезависимом диабете. Напрямую препарат не оказывает воздействие на гормональный фон, отмечается только косвенное влияние. Значит, при терапии Сиофором не возрастает интенсивность продукции инсулина клетками поджелудочной железы. Однако отмечается увеличение чувствительности организма к этому гормону.
Механизм действия метформина основан на восстановлении ряда биохимических процессов:
- возрастает скорость утилизации глюкозы, в результате постепенно уменьшается гликемия;
- снижается интенсивность процесса абсорбции углеводов органами пищеварительного тракта;
- замедляется выработка глюкозы в печени;
- интенсивность инактивирования инсулина тоже уменьшается.
Благодаря комплексному воздействию на цепочку процессов, способствующих синтезу и утилизации глюкозы, отмечается снижение ее концентрации в плазме крови. Дополнительно к этому активный компонент Сиофора влияет на выработку гликогена. Вместе с тем увеличивается транспортная способность мембранных протеинов глюкозы.
Сиофор принадлежит к группе гипогликемических средств.
Несмотря на отсутствие непосредственного влияния на процесс выработки инсулина, отмечается уменьшение соотношения инсулина связанного к свободному. Наряду с этим, происходит рост соотношения инсулина к проинсулину. Благодаря таким процессам увеличивается чувствительность тканей к данному гормону.
Вместе с тем препарат оказывает влияние на липидный обмен. При этом процесс выработки свободных жирных кислот развивается менее интенсивно. Замедляется окисление жиров. За счет этого уменьшается интенсивность процесса жирового метаболизма, что позволяет стабилизировать вес. Также снижается концентрация холестерина (как общего, так и ЛПНП), а еще – триглицеридов. В результате нарушается процесс всасывания жиров. Благодаря этому на фоне диеты и поддержания достаточной интенсивности физических нагрузок снижается вес.
Еще одной особенностью метформина является возможность влиять на процесс тромбообразования. Это свойство проявляется слабо. Благодаря ему Сиофор способствует рассасыванию сгустков.
Фармакокинетика
Активный компонент попадает в кровь из органов ЖКТ, где быстро абсорбируется слизистой. Таблетки покрыты пленочной оболочкой. Данный фактор способствует высвобождению действующего вещества лишь в кишечнике. Наивысший уровень концентрации метформина в плазме крови достигается через 2,5 часа. Прием пищи способствует более медленному всасыванию лекарства.
Метформин имеет свойство распространяться по организму. Однако в большей мере данный компонент задерживается лишь в некоторых органах (печени, почках), а также в слюнных железах. Биодоступность препарата в здоровом организме достигает 60%. Сиофор отличается от аналогов отсутствием способности связываться с белками плазмы.
инструкция по применению, показания, побочные, цена, аналоги, отзывы
Фармакологические. Метформин – это бигуанид с сахароснижающим действием, который обеспечивает снижение как базальной, так и постпрандиальной концентрации сахара в крови. Метформин не стимулирует секрецию инсулина и поэтому не приводит к гипогликемии. Сахароснижающие действие обусловлено несколькими механизмами: повышением чувствительности мышц к инсулину и, соответственно, покращfнням поглощение глюкозы на периферии и ее утилизации; понижением выработки глюкозы в печени за счет угнетения глюконеогенеза и гликогенолиза; угнетением всасывания глюкозы в кишечнике. Метформин с помощью своего прямого действия на гликогенсинтетазы стимулирует внутриклеточный синтез гликогена. Метформин повышает транспортную емкость для глюкозы всех известных до сих пор мембранных транспортных протеинов (GLUT). Метформин приводит к снижению общего холестерина, холестерина низкой плотности и триглицеридов.
Фармакокинетика. После перорально принятой дозы метформина его максимальная концентрация (Т max ) достигается через 2,5 часа. Биодоступность составляет 50 – 60%. При перорально принятой дозе фракция, невсосавшейся и выведена с фекалиями, составляет 20 – 30%. При пероральном приеме всасывание метформина неполное и имеет характер насыщения. Считают, что метформин имеет нелинейную фармакокинетику. При рекомендованных дозах и обычных интервалах приема состояние равновесия относительно концентраций в плазме крови достигается через 24 – 48 часов. Последние обычно составляют менее 1 мг / мл. Максимальные концентрации метформина в плазме (С max ) при максимальной дозировке не превышают 4 мг / мл. Прием пищи уменьшает и слегка тормозит всасывание метформина. Связыванием с белками плазмы можно пренебречь. Метформин выводится в неизмененном виде с мочой. После приема период полувыведения составляет примерно 6,5 часа. При снижении функции почек ренальный клиренс снижается пропорционально клиренсу креатинина, через что период полувыведения удлиняется и концентрация метформина в плазме повышается.
инструкция по применению, аналоги, состав, показания
Особые указания и меры предосторожности при использовании
Лактатацидоз
Лактатацидоз — редкое, но серьезное (с высокой смертностью в отсутствие своевременного лечения) нарушение обмена веществ, причиной которого может стать накопление метформина. Описанные случаи развития лактатацидоза на фоне применения метформина наблюдались преимущественно у больных сахарным диабетом с выраженной почечной недостаточностью. Профилактика лактатацидоза предполагает определение всех сопутствующих факторов риска, таких как плохо компенсированный диабет, кетоз, длительное голодание, чрезмерное употребление алкоголя, печеночная недостаточность и любое состояние, связанное с гипоксией.
Диагноз
Следует учитывать возможность развития лактатацидоза при наличии неспецифических симптомов, например, мышечных спазмов с нарушениями со стороны пищеварительного тракта, таких как боль в животе и тяжелая астения.
Лактатацидоз характеризуется одышкой, болями в животе и гипотермией, переходящей в кому. Диагноз подтверждается такими лабораторными показателями, как уменьшение рН крови, повышение содержания лактата в плазме до уровня выше 5 ммоль/л, увеличение анионного интервала и соотношения лактата и пирувата. При подозрении на лактатацидоз прием метформина следует прекратить, а больного немедленно госпитализировать .
Врачи должны предупреждать пациентов о возможности развития и симптомах лактатацидоза.
Функция почек
Поскольку метформин выводится почками, клиренс креатинина (его можно рассчитать исходя из уровня креатинина в сыворотке по формуле Кокрофта-Голта) следует определить до начала лечения, а затем проверять через регулярные промежутки времени:
– не менее одного раза в год у больных с нормальной функцией почек;
– не менее 2–4 раз в год у больных с клиренсом креатинина вблизи нижней границы нормы, а также у пациентов пожилого возраста.
У пациентов пожилого возраста функция почек часто снижена, хотя не сопровождается клиническими проявлениями. Особую осторожность следует соблюдать в тех случаях, когда возникает риск нарушения функции почек, например, при назначении гипотензивных, мочегонных средств или в начале терапии нестероидными противовоспалительными средствами (НПВС).
Введение йодсодержащих контрастных веществ
Внутрисосудистое введение йодсодержащих контрастных веществ при рентгенологических исследованиях может привести к почечной недостаточности. Это может привести к накоплению метформина, что увеличивает риск возникновения лактатацидоза. Метформин не следует принимать до или во время указанной процедуры, а также в течение 48 часов после нее.
Функция сердца
Пациенты с сердечной недостаточностью более предрасположены риску гипоксии и почечной недостаточности. У пациентов со стабильной хронической сердечной недостаточностью метформин можно применять только при регулярном мониторинге функции сердца и почек.
Пациентам с острой и нестабильной сердечной недостаточностью
СиофорÒ 1000 противопоказан.
Хирургическое лечение
Применение метформина необходимо прекратить за 48 часов до плановой операции под общей, спинальной или эпидуральной анестезией. Продолжать терапию следует после возобновления перорального питания или не ранее чем через 48 часов после хирургического вмешательства при условии подтверждения нормальной функции почек.
Другие меры предосторожности
-Всем больным следует, как и прежде, придерживаться питания с равномерным потреблением углеводов в течение дня. Пациенты с избыточной массой тела должны соблюдать низкокалорийную диету.
-Стандартные для больных сахарным диабетом лабораторные исследования необходимо проводить регулярно.
-Монотерапия метформином не вызывает гипогликемии, однако в случае применения препарата в комбинации с инсулином или производными сульфанилмочевины рекомендуется соблюдать осторожность.
Дети и подростки
Перед применением метформина следует подтвердить диагноз сахарного диабета 2 типа.
В ходе однолетних контролируемых клинических исследований влияния метформина на рост и развитие, а также половое созревание не наблюдалось, однако данные более длительного наблюдения отсутствуют. В связи с этим у детей, получающих метформин (особенно в препубертатном возрасте), его влияние на названные параметры рекомендуется тщательно контролировать.
Дети в возрасте 10–12 лет
В контролируемых клинических исследованиях у детей и подростков участвовало всего 15 испытуемых в возрасте 10–12 лет. Несмотря на то, что эффективность и безопасность метформина у этих детей не отличались от его эффективности и безопасности у детей более старшего возраста, при назначении препарата детям 10–12 лет рекомендуется соблюдать особую осторожность.
Беременность
Декомпенсированный сахарный диабет во время беременности (вне зависимости от того, развился он во время беременности или присутствует постоянно) может приводить к увеличению риска врожденных аномалий и перинатальной смертности.
В ходе ограниченного применения метформина у беременных данных об увеличении риска врожденных аномалий получено не было. В исследованиях на животных вредного воздействия препарата на протекание беременности, развитие зародыша и плода, роды и постнатальное развитие не обнаружено. Беременным и женщинам, планирующим беременность, для снижения риска пороков развития плода не следует применять метформина для лечения сахарного диабета; у таких пациентов уровень глюкозы в крови следует поддерживать как можно ближе к нормальным значениям с помощью инсулина.
Кормление грудью
Метформин проникает в грудное молоко. Никаких эффектов, связанных с приемом метформина, не наблюдалось у новорожденных/младенцев, находящихся на грудном вскармливании у получающих лечение матерей. Однако поскольку данных по применению препарата в подобных случаях имеется мало, женщинам, принимающим метформина, не рекомендуется кормить грудью. Решение о целесообразности отказа от грудного вскармливания следует принимать, принимая во внимание как пользу грудного вскармливания, так и потенциальный риск нежелательного воздействия препарата на ребенка.
Фертильность
Метформин не влиял на фертильность самцов или самок крыс при введении в таких дозах, как 600 мг/кг/сут, что примерно втрое превышает максимальную рекомендованную суточную дозу для человека при сравнении на основе площади поверхности тела.
Особенности влияния на способность управлять транспортным средством и потенциально опасными механизмами
Монотерапия метформином не вызывает гипогликемию, поэтому она не влияет или оказывает незначительное воздействие на способность к управлению транспортными средствами и обслуживанию механизмов.
Тем не менее, пациентов следует предупреждать об опасности развития гипогликемии при применении метформина в комбинации с другими противодиабетическими лекарственными препаратами (например, производными сульфанилмочевины, инсулином или репаглинидом).
СИОФОР 500 :: Инструкция по применению :: Показания и противопоказания
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
СІОФОР® 500
(SIOFOR® 500)
Склад
діюча речовина: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить метформіну гідрохлориду 500 мг;
допоміжні речовини : гіпромелоза, повідон, магнію стеарат, поліетиленгліколь 6000, титану діоксид (Е 171).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група
Протидіабетичні засоби і пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Код АТС А10В А02.
Клінічні характеристики
Показання
Лікування цукрового діабету ІІ типу у дорослих та дітей віком старше 10 років, особливо при наявності надлишкової маси тіла, при неефективності дієтотерапії та фізичного навантаження.
Для дітей віком старше 10 років Сіофор® 500 можна застосовувати у якості монотерапії або у комбінації з інсуліном.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини. Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома та діабетична кома. Ниркова недостатність або ниркова дисфункція (кліренс креатиніну < 60 мл/хв). Гострі стани, здатні негативно вплинути на функцію нирок, наприклад, дегідратація, тяжке інфекційне захворювання, шок. Внутрішньосудинне введення йодвмісних контрастних речовин. Гострі або хронічні захворювання, здатні спричинити гіпоксію тканин, наприклад, серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок. Пропасниця, стани гіпоксії (сепсис, ниркові інфекції, бронхо-легеневі захворювання). Великі хірургічні втручання. Печінкова недостатність, гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм. Вагітність та період годування груддю. Лактоацидоз, у тому числі в анамнезі. Дитячий вік до 10 років. Дотримання гіпокалорійної дієти (менш ніж 1000 кал/добу).
Не рекомендовано застосовувати препарат хворим віком старше 60 років, які виконують тяжку фізичну працю, через підвищення ризику розвитку у них лактоацидозу.
Спосіб застосування та дози
Дорослі.
Монотерапія та комбінація з іншими пероральними протидіабетичними засобами. Початкова доза становить зазвичай 1 таблетку, що дорівнює 500 мг метформіну гідрохлориду 2 або 3 рази на добу під час або після їди. Через 10-15 діб дозу слід відкоригувати залежно від показників рівня цукру крові. Поступове підвищення дози позитивно впливає на переносимість препарату травним трактом. Максимальна добова доза метформіну гідрохлориду становить 3 г.
При переведенні з іншого перорального протидіабетичного засобу на метформіну гідрохлорид слід відмінити попередній засіб, а потім розпочати терапію у вищезазначених дозах.
Комбінація з інсуліном. Метформіну гідрохлорид застосовують у стандартній початковій дозі 500 мг або 850 мг 2-3 рази на добу, а дозу інсуліну визначають на основі вмісту глюкози в крові.
Хворі літнього віку. Через можливе порушення функції нирок у хворих літнього віку дозу препарату визначають на основі ниркових проб. Необхідний регулярний контроль функції нирок.
Діти віком старше 10 років.
Монотерапія та комбінація з інсуліном. Стандарта початкова доза становить 1 таблетку 1 раз на добу, що дорівнює 500 мг метформіну гідрохлориду, яку приймають під час або після їди. Через 10-15 діб дозу слід відкоригувати на основі даних про вміст глюкози в крові. Поступове підвищення дози покращує переносимість препарату з боку травного тракту. Максимальна добова доза метформіну гідрохлориду становить 2 г на добу, яку застосовують у 2-3 прийоми.
Побічні реакції
При аналізі небажаних ефектів за основу прийняті такі значення частоти виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), іноді (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (доступна інформація не дозволяє оцінити даний ефект).
Порушення з боку нервової системи. Часто: порушення смаку.
Порушення з боку травного тракту. Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі, втрата апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Ці явища виникають на початку лікування та у більшості випадків минають самовільно. З метою їх профілактики дозу метформіну треба розподіляти на 2-3 прийоми і застосовувати під час або після їди. Повільне збільшення дози покращує переносимість препарату з боку травного тракту.
Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової тканини. Дуже рідко: шкірні реакції, наприклад, почервоніння, свербіж, кропив’янка.
Порушення з боку обміну речовин. Дуже рідко: зменшення всмоктування вітаміну В12 та зниження його рівня в сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну гідрохлориду. У хворих із мегалобластичною анемією це слід розглядати як можливу причину. Лактатацидоз.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Дуже рідко: порушення функції печінки або гепатит, що мають оборотний характер після припинення застосування метформіну гідрохлориду.
Передозування
При застосуванні метформіну гідрохлориду у дозах до 85 г гіпоглікемії не спостерігалося, але розвивався лактатацидоз, який також може бути спричинений передозуванням метформіну гідрохлориду або супутніми факторами ризику. Ранніми симптомами молочнокислого ацидозу є нудота, діарея, підвищення температури тіла біль у животі, біль у м’язах, у подальшому можуть відзначатися прискорене дихання, запаморочення, порушення свідомості і розвиток коми. Хворі з ознаками лактатацидозу вимагають негайної медичної допомоги у стаціонарних умовах. Найдієвішим засобом для виведення лактату та метформіну є гемодіаліз.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Якщо хвора на цукровий діабет вагітна або планує вагітність, застосовувати метформіну гідрохлорид не можна. Для нормалізації метаболізму треба використовувати інсулін, що зменшить ризик розвитку дефектів плода внаслідок відхилень у глікемії. У період годування груддю застосування метформіну гідрохлориду припиняється або, якщо його застосування важливе для матері, припиняється годування груддю.
Діти
Метформіну гідрохлорид застосовують для лікування дітей віком старше 10 років.
Особливості застосування
У дорослих Сіофор® 500 можна застосовувати в якості монотерапії або у комбінації з іншими протидіабетичними препаратами для перорального застосування, а також з інсуліном.
Лактатацидоз. Лактатацидоз – це рідкісне, але небезпечне (з великою летальністю без своєчасного лікування) порушення обміну речовин, причиною якого може стати накопичення метформіну. Повідомлення про розвиток лактатацидозу у хворих, які отримували метформіну гідрохлорид, стосувалися переважно хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Профілактика лактатацидозу передбачає виявлення усіх супутніх факторів ризику, таких як погано компенсований цукровий діабет, кетоацидоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність та будь-який стан, пов’язаний із гіпоксією. Діагноз: слід враховувати можливість розвитку лактатацидозу при наявності неспецифічних симптомів, наприклад, спазмів м’язів, порушень з боку травного тракту, таких як біль у животі, значної загальної слабості. Лактатацидоз характеризується задишкою, болем у животі, гіпотермією, прекоматозним станом. Діагноз підтверджується такими лабораторними показниками як зменшення рН крові, збільшення рівня лактату у плазмі вище 5 ммоль/л, збільшення нестачі аніонів та співвідношення лактат/піруват. При підозрі на лактатацидоз застосування метформіну гідрохлориду припиняють, а хворого негайно госпіталізують.
Функція нирок. Оскільки метформін виводиться нирками, слід визначити рівень сироваткового креатиніну перед початком лікування і надалі регулярно його контролювати, а саме – не рідше 1 разу на рік у хворих із нормальною функцією нирок та не рідше 2-4 разів на рік у хворих із рівнем сироваткового креатиніну на верхній межі норми, а також у хворих літнього віку. Порушення функції нирок у хворих літнього віку розвивається часто та перебігає безсимптомно. Слід бути особливо обережним у тих випадках, коли виникає ризик порушення функції нирок, наприклад, при застосуванні антигіпертензивних або сечогінних засобів та на початку застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
Введення йодмісних контрастних речовин. Оскільки внутрішньосудинне введення йодмістких контрастних речовин при радіологічних дослідженнях може призвести до ниркової недостатності, метформіну гідрохлорид не слід застосовувати протягом 48 годин до, під час та після зазначеної процедури. Відновити застосування препарату можна тільки після підтвердження нормальної роботи нирок.
Хірургічні втручання. Застосування метформіну гідрохлориду треба припинити за 48 годин до планової операції під загальним наркозом чи зі спинальною або епідуральною анестезією. Продовжити терапію слід не раніше ніж через 48 годин після хірургічного втручання або після відновлення перорального харчування і за умови підтвердження нормальної функції нирок.
Діти. Перед застосуванням метформіну гідрохлориду слід підтвердити діагноз цукрового діабету ІІ типу. Метформіну гідрохлорид не замінює дієту та щоденні фізичні вправи, які треба виконувати відповідно до рекомендацій. Під час однорічних контрольованих клінічних досліджень впливу метформіну на ріст та розвиток, а також на статеве дозрівання не спостерігалось, але дані за цими показниками при тривалішому застосуванні відсутні, через що рекомендується їх ретельний контроль у дітей, які отримують метформіну гідрохлорид, особливо у пубертатний період. У контрольованих клінічних дослідженнях з участю дітей було всього 15 досліджуваних віком 10-12 років. Не зважаючи на те, що застосування метформіну гідрохлориду у цих дітей не відрізнялося за ефективністю та безпечністю від застосування у осіб старшого віку, призначати метформін гідрохлорид дітям слід з особливою обережністю.
Інші запобіжні заходи. Усім хворим слід дотримуватись дієтичного харчування з рівномірним розподілом вуглеводів протягом доби. Хворим з надлишковою масою тіла необхідно дотримуватись низькокалорійної дієти. Стандартні для хворих на цукровий діабет лабораторні дослідження треба проводити регулярно. Монотерапія метформіну гідрохлоридом не спричиняє гіпоглікемію, однак рекомендується бути обережним при комбінованому застосуванні препарату з інсуліном та препаратами сульфонілсечовини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Монотерапія метформіну гідрохлоридом не спричинює гіпоглікемії, тому не впливає на здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами. Але хворий має бути поінформований про те, що стани гіпоглікемії можуть виникати при комбінованому застосуванні метформіну гідрохлориду з іншими протидіабетичними засобами (інсулін, препарати сульфонілсечовини, репаглінід).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Одночасне застосування не рекомендується.
Даназол. Не рекомендується одночасне застосування для уникнення гіперглікемічної дії. Корекція дози метформіну проводиться у випадку, коли застосування даназолу необхідне, а також після відміни даназолу.
Етанол. Ризик розвитку лактатацидозу збільшується при гострій алкогольній інтоксикації, особливо на фоні голодування або при недостатньому харчуванні, а також при печінковій недостатності. Вживання алкоголю та застосування етанолвмісних лікарських засобів слід уникати.
Йодвмісні контрастні речовини. Внутрішньосудинне введення йодвмісних контрастних речовин може спричинити ниркову недостатність, що може призвести до кумуляції метформіну, що, у свою чергу, підвищує ризик розвитку лактатацидозу. Метформіну гідрохлорид не слід застосовувати протягом 48 годин до та після зазначеної процедури. Відновити застосування препарату можна тільки після підтвердження нормальної роботи нирок.
Одночасне застосування, що вимагає особливої перестороги.
Глюкокортикоїди (системне та місцеве застосування), ß-2-агоністи та діуретичні засоби. Вищезазначені групи препаратів володіють ендогенною гіперглікемічною активністю, тому хворі на цукровий діабет, які їх застосовують, мають бути про це проінформовані, їм необхідно контролювати рівень глюкози в крові, особливо на початку лікування. При необхідності дозу протидіабетичного засобу треба відкоригувати на період застосування та після відміни цих препаратів.
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (інгібітори АПФ). Інгібітор АПФ можуть призводити до зниження рівня глюкози в крові, тому їх застосування можливе у разі особливої обережності. При необхідності дозу протидіабетичного засобу треба відкоригувати на період застосування та після відміни цих препаратів.
Хлорпромазин. При застосуванні у великих дозах (100 мг на добу) підвищує глікемію, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками і після припинення їх застосування потрібна корекція метформіну під контролем рівня глікемії.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Метформін належить до групи бігуанідів, що мають антигіперглікемічну властивість та сприяють зниженню рівня глюкози в крові як натще, так і після їди. Препарат не стимулює вироблення інсуліну, тому не спричинює гіперглікемію.
Дія метформіну обумовлена трьома механізмами:
1) скорочення вироблення глюкози в печінці за рахунок пригнічення глюконеогенезу та глікогенолізу;
2) підвищення чутливості м’язів до інсуліну, покращання захоплення глюкози периферичними тканинами та її утилізації;
3) сповільнення всмоктування глюкози в кишечнику.
Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену за рахунок впливу на глікогенсинтетазу. Метформін покращує функціональну активність усіх відомих на сьогоднішній день видів транспортерів глюкози. Метформін чинить сприятливу дію на обмін жирів, а саме – його застосування у терапевтичних дозах понижує рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів.
Фармакокінетика. Після перорального застосування метформіну гідрохлориду Тмах (максимальна концентрація препарату) у плазмі крові досягається через 2,5 години. Абсолютна біодоступність метформіну гідрохлориду у лікарській формі таблетки по 500 мг та 850 мг дорівнює 50-60 %. Після перорального застосування неабсорбована фракція, що виділяється із фекаліями, становить 20-30 %. Всмоктування метформіну гідрохлориду має насичуваний та неповний характер і припускається, що фармакокінетика його всмоктування нелінійна. При стандартних дозах та схемах застосування метформіну гідрохлориду рівноважна концентрація у плазмі крові досягається протягом 24-48 годин та, як правило, не перевищує 1 мкг/мл. У проведених дослідження Смах (середнє значення максимальної концентрації) у плазмі крові не перевищувало 4 мкг/мл навіть при застосуванні максимальних доз. Їжа скорочує ступінь та дещо – швидкість всмоктування метформіну. Зв’язування метформіну з білками плазми незначне. Метформін виводиться у незміненому стані з сечею і його метаболіти не виявлені. Нирковий кліренс метформіну не перевищує 400 мл/хв, що свідчить про його виведення за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального застосування період напіввиведення близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий кліренс метформіну скорочується пропорційно кліренсу креатиніну, що збільшує період його напіввиведення та відповідно призводить до підвищення рівня у плазмі крові.
Фармацевтичні характеристики
Основні фізико-хімічні властивості
білі круглі опуклі з обох боків таблетки, вкриті оболонкою.
Термін придатності
5 років. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!
Умови зберігання
Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Упаковка. 10 таблеток у блістері, 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Заявник
БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.
Місцезнаходження
Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.
Виробники
Випуск серії:
БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.
Місцезнаходження
Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.
► Сиофор 500 (метформина) – Medycyna Praktyczna
| Назва препараты | Postać; dawka; opakowanie | Производитель | Цена 100% | Цена за возврат |
|---|---|---|---|---|
| Сиофор 500 | таблетки Powlekane; 500 мг; 120 табл. | Берлин-Хеми | 15,60 | 0,00 4.05 |
| Сиофор 500 | таблетки Powlekane; 500 мг; 30 табл. | Берлин-Хеми | 4,52 | 0,00 4,03 |
| Сиофор 500 | таблетки Powlekane; 500 мг; 60 табл. | Берлин-Хеми | 8,14 | 0.00 3,96 |
| Сиофор 500 | таблетки Powlekane; 500 мг; 90 табл. | Берлин-Хеми | 11,95 | 0,00 4,09 |
Uwaga: ceny leków Refundowanych s zgodne z przepisami obowiązującymi od 1 marca 2020 r.
Preparat zawiera Subcję: metformina
Lek dostępny na recę
Как шутить Сиофор?
Doustny lek przeciwcukrzycowy.Lek zmniejszający stężenie glukozy we krwi (lek hipoglikemizujący).
Co zawiera i jak działa Siofor?
Substancją czynną preparatu jest metformina, doustny lek przeciwcukrzycowy z grupy pochodnych biguanidu. Leki te stosuje się w celu zmniejszenia stężenia glukozy we krwi w przebiegu cukrzycy typu 2 (dawniej stosowano termin «cukrzyca insulinoniezależna»). Metformina zmniejsza wytwarzanie glukozy wątrobie poprzez hamowanie processów glukoneogenzy i glikogenolizy, zwiększa obwodowy wychwyt glukozy i jej zużycie oraz opóźnia jelitowe glukozy wchłanianianianianianianianian.Nasila wewnątrzkomórkową syntezę glikogenu oraz zwiększa zdolności transportowe białek odpowiedzialnych za transport glukozy przez błonę komórkową. Metformina nie pobudza wydzielania insuliny i tym samym nie powoduje hipoglikemii. Stabilizuje masę ciała lub wpływa na jej umiarkowane zmniejszenie. Korzystnie wpływa na метаболизм липидов (zmniejsza stężenie cholesterolu całkowitego, cholesterolu frakcji LDL orraz stężenie trójglicerydów). U dorosłych z nadwagą, stosowana jako lek pierwszego rzutu zmniejsza ryzyko wystąpienia powikłań związanych z cukrzycą.
По podaniu doustnym postaci o natychmiastowym uwalnianiu maksymalne stężenie metforminy we krwi uzyskiwane jest po około 2,5 годзинач. Stacjonarne stężenie leku w osoczu ustala się po upływie 24–48 godzin leczenia. Metformina nie jest метаболизована wątrobie, wydalana z moczem w postaci niezmienionej. W przypadku zaburzeń czynności nerek wydalanie metforminy zmniejsza się, co prowadzi do zwiększenia jej stężenia w osoczu.
Kiedy stosować Siofor?
Подготовить заявление:
• w leczeniu cukrzycy typu 2, zwłaszcza u osób z nadwagą, gdy dieta i ćwiczenia fizyczne nie wystarczają do uzyskania prawidłowego stężenia glukozy we krwi.
U dorosłych preparat może być stosowany w monoterapii lub w skojarzeniu z innymi doustnymi lekami przeciwcukrzycowymi lub insuliną.
U dzieci po ukończeniu 10. roku życia i młodzieży preparat może być stosowany w monoterapii lub w skojarzeniu z insuliną.
Wykazano zmniejszenie częstości występowania powikłań cukrzycy u dorosłych z cukrzycą typu 2 i nadwagą, leczonych metforminą jako lekiem pierwszego rzutu po niepowodiazen;
• w zapobieganiu cukrzycy typu 2 u chorych ze stanem przedcukrzycowym.
Kiedy nie stosować tego preparatu?
Niestety, nawet jeżeli istnieją wskazania do stosowania preparatu, nie zawsze można go stosować. Nie możesz stosować preparatu, jeżeli jesteś uczulony (wykazujesz nadwrażliwość) na którykolwiek składnik preparatu.
Nie można także stosować preparatu w przypadku:
• kwasicy Metabolicznej każdego rodzaju (w tym kwasicy ketonowej związanej z cukrzycą, kwasicy mleczanowej)
• stanu przedśpiączkowego w cukrzycy
• ciężkich zaburzeń czynności nerek (współczynnik przesączania kłębuszkowego GFR mniejszy niż 30 мл / мин)
• ostrych stanów wiążących się z ryzykiem zaburzenia czynności nerek, takich jak: odwodnienie, ciężkie zakażenie, wstrząs, Donaczyniowe podawanie preparatów kzychrastujawj
• ostrych lub przewlekłych chorób mogących spowodować niedotlenienie tkanek, takich jak: niewydolność serca, niewydolność oddechowa, niedawno przebyty zawał serca, wstrząs
• niewydolności wątroby
• острое напряжение алкохолем, чоробы алкохоловой.
Przeciwwskazane jest stosowanie preparatu u kobiet w ciąży oraz u kobiet karmiących piersią.
Kiedy zachować szczególną ostrożność stosując Siofor?
Niektóre choroby i inne okoliczności mogą stanowić przeciwwskazanie do stosowania lub wskazanie do zmiany dawkowania preparatu. W pewnych sytuacjach może okazać się konieczne przeprowadzanie określonych badań kontrolnych.
Bardzo rzadko, w okresie stosowania preparatu może dojść do wystąpienia kwasicy mleczanowej.Kwasica mleczanowa to poważne powikłanie Metaboliczne, które może stanowić zagrożenie życia i które wymaga natychmiastowego leczenia. Zwiększone ryzyko wystąpienia kwasicy mleczanowej dotyczy chorych na cukrzycę ze znaczną niewydolnością nerek lub ostrym pogorszeniem czynności nerek. Pogorszenie czynności nerek prowadzi do kumulacji metforminy, co zwiększa ryzyko kwasicy mleczanowej. Pozostałe czynniki ryzyka obejmują: niewystarczającą kontrolė stężenia glukozy мы krwi, ketozę, nadużywanie alkoholu, długotrwałe głodzenie, niewydolność wątroby, podeszły Wiek, posocznicę, choroby układu oddechowego Ораз niedotlenienie tkanek г jakiegokolwiek powodu (нп.niewyrównana niewydolność serca, zawał serca).
W przypadku odwodnienia (np. Skutkiem ciężkiej biegunki, wymiotów, gorączki lub zmniejszonej podaży płynów) należy przerwać stosowanie ziężkiej biegunki, wymiotów, gorączki lub zmniejszonej podaży płynów) należy przerwać stosowanie preparatu i skonsulto lewaçarzię.
Szczególną ostrożność należy zachować, po rozpoczęciu przyjmowania leków, które mogą wpływać na pogorszenie czynności nerek, w tym: leków przeciwnchówcízní
Charakterystyczne objawy kwasicy mleczanowej obejmują duszność, ból brzucha, kurcze mięśni, ciężkie osłabienie i wyczerpanie (astenia), obnięśenie temperatury ciałcmia.W przypadku wystąpienia ww. objawów należy podejrzewać kwasicę mleczanową, przerwać stosowanie preparatu i niezwłocznie szukać pomocy medycznej. Leczenie wymaga szybkiej hospitalizacji chorego.
W badaniach Laboratoryjnych stwierdza się zmniejszenie pH krwi, zwiększenie stężenia mleczanów we krwi, zaburzenia stężenia kationów i anionów oraz zwiększenie stosunku stcęónówia mlens.
Metformina jest wydalana przez nerki a zaburzenia czynności nerek zwiększają ryzyko kwasicy mleczanowej.W razie występowania stanów wpływających na czynność nerek, np. odwodnienie, należy skonsultować się z lekarzem, który oceni czy konieczne jest czasowe lub trwałe zaprzestanie stosowania metforminy.
Przed rozpoczęciem stosowania preparatu, a następnie regularnie w trakcie leczenia zalecana jest kontrola czynności nerek (badanie stężenia kreatyniny we krwi). U chorych z prawidłową czynnością nerek badania należy wykonywać przynajmniej 1 raz w roku, a u chorych z ryzykiem pogorszenia czynności nerek oraz u osób w podeszłym wieciejczę.Należy pamiętać, że u chorych w podeszłym wieku pogorszenie czynności nerek występuje często i jest bezobjawowe.
Donaczyniowe podawanie środków kontrastowych zawierających jod podczas badań radiologicznych może spowodować wystąpienie niewydolności nerek i kumulacjęwęwy Przed wykonaniem badania stosowanie preparatu powinno zostać przerwane i wznowione nie wcześniej niż po upływie 48 godzin po badaniu, pod warunkiem potwierdzenia przez lekarza prawidłowej nerekności.Przed wykonaniem badania należy skonsultować się z lekarzem; lekarz określi kiedy przerwać stosowanie preparatu i kiedy może ono zostać wznowione.
Przed zabiegiem chirurgicznym ж znieczuleniu ogólnym, podpajęczynówkowym СМАЗКУ zewnątrzoponowym stosowanie preparatu powinno zostać przerwane я wznowione Nie wcześniej niż ро upływie 48 godzin ро zabiegu СМАЗКУ ро powrocie сделать żywienia doustnego, стручок warunkiem potwierdzenia przez lekarza prawidłowej czynności nerek. Przed zabiegiem skonsultuj się z lekarzem.Nie wolno przerywać ani wznawiać stosowania preparatu bez zalecenia lekarza.
Należy pamiętać, że właściwa dieta oraz regularny wysiłek fizyczny wpływają istotnie na kontrolę stężenia glukozy we krwi i na skuteczność leczenia. W okresie leczenia należy przestrzegać zaleconej diety z równomiernym rozkładem spożycia węglowodanów w ciągu dnia. Osoby z nadwag powinny kontynuować dietę niskokaloryczną.
Należy regularnie wykonywać badania zalecone przez lekarza prowadzącego.
Preparat nie powoduje hipoglikemii, ale należy zachować ostrożność, jeżeli stosowany jest w skojarzeniu z insuliną lub innymi lekami przeciwcukrzycowymi (np. Pochodnymi sulfonylomocznika reposhodnymi sulfonylomocznika.
Długoterminowy wpływ preparatu na wzrost i dojrzewanie dzieci nie został określony; dlatego zaleca się staranną Obserwację dzieci stosujących preparat, szczególnie przed okresem dojrzewania.
Ze względu na niewystarczajce doświadczenie kliniczne, szczególną ostrożność należy zachować jeżeli preparat stosowany jest u dzieci pomiędzy 10.-12. rokiem życia.
Czy ten preparat ma wpływ na zdolność prowadzenia pojazdów?
Jeżeli preparat stosowany jest w monoterapii nie powoduje hipoglikemii i dlatego nie wpływa na zdolność prowadzenia pojazdów i obsługiwania urządzeń / maszyn.
Jeżeli jednak preparat stosowany jest w skojarzeniu z innymi lekami przeciwcukrzycowymi (np. Pochodne sulfonylomocznika, insulina, repaglinid), istnieje ryzyko wystąpienia hipoglikemii. W przypadku wystąpienia hipoglikemii sprawność psychoofizyczna, w tym szybkość reakcji może być zaburzona.Może to stanowić zagrożenie podczas prowadzenia pojazdów lub obsługiwania urządzeń / maszyn.
Dawkowanie preparatu Siofor
Препарат ма postać tabletek powlekanych do stosowania doustnego. Nie przekraczaj zaleconych dawek, ponieważ nie zwiększy to skuteczności działania leku, a może zaszkodzić Twojemu zdrowiu i życiu. Jeżeli masz jakiekolwiek wątpliwości dotyczące stosowania preparatu, skonsultuj się z lekarzem.
Leczenie cukrzycy typu 2 u dorosłych z prawidłową czynnością nerek (GFR nie mniejszy niż 90 мл / мин):
W monoterapii lub leczeniu skojarzonym z innymi doustnymi lekami przeciwcukrzycowymi:
-początkowo zwykle 500–850 мг 2–3 razy na dobę, w czasie posiłku lub po nim.Po 10–15 dniach lekarz dostosuje dawkowanie na podstawie wyników oznaczeń stężenia glukozy we krwi. Powolne zwiększanie dawki może zapobiegać wystąpieniu działań niepodanych ze strony układu pokarmowego. Dawka maksymalna wynosi 3 g na dobę podawane w 3 dawkach podzielonych.
Lekarz może także zalecić preparat w celu zastąpienia innych dotychczas stosowanych doustnych leków przeciwcukrzycowych. Należy wówczas postępować ściśle według zaleceń lekarza.
W leczeniu skojarzonym z insuliną:
-początkowo zwykle 500–850 мг 2–3 раза на добро; lekarz dostosuje dawkę insuliny na podstawie wyników badań stężenia glukozy we krwi.
Specjalne grupy chorych:
U osób w podeszłym wieku lekarz ustali dawkę na podstawie Paratrów czynności nerek. W tej grupie wiekowej konieczna jest regularna kontrola czynności nerek.
U chorych z zaburzeniami czynności nerek wartość GFR należy oznaczyć przed rozpoczęciem leczenia preparatami zawierającymi metforminę, a następnie co najmniej 1 raz na rok; u chorych ze zwiększonym ryzykiem dalszego pogorszenia czynności nerek oraz u osób w podeszłym wieku czynność nerek należy oceniać częściej, np.co 3–6 miesięcy.
W przypadku zaburzeń czynności nerek odpowiednie zmniejszenie dawki metforminy zaleci lekarz (szczegółowe informacje: patrz zarejestrowane materiały producenta).
Jeżeli współczynnik przesączania kłębuszkowego GFR jest mniejszy niż 30 мл / мин, stosowanie metforminy jest przeciwwskazane.
Leczenie cukrzycy typu 2 u dzieci po ukończeniu 10. roku życia i młodzieży:
W monoterapii lub leczeniu skojarzonym z insuliną: początkowo zwykle 500–850 mg 1 raz na dobę, w czasie posiłku lub po nim.По 10–15 дней lekarz dostosuje dawkę на podstawie wyników badań stężenia glukozy we krwi. Powolne zwiększanie dawki może zapobiec wystąpieniu działań niepodanych ze strony przewodu pokarmowego. Максимальна zalecana dawka wynosi 2 g na dobę podawane w 2–3 dawkach podzielonych.
Таблетки 1 г s podzielne i w razie potrzeby mog być dzielone.
Pozostałe wskazania:
Stan przedcukrzycowy: zwykle 500–850 мг 2 razy na dobę, w czasie posiłku lub po nim.
Czy można stosować Siofor w okresie ciąży i karmienia piersią?
W okresie ciąży nie stosuj żadnego leku bez konsultacji z lekarzem!
Bardzo ważne jest, aby przed zastosowaniem jakiegokolwiek leku w okresie ciąży lub w okresie karmienia piersią skonsultować się z lekarzem i wyjaśnić ponad wszelką wątzJeżeli jesteś w ciąży lub planujesz ciążę, poinformuj o tym lekarza przepisującego acceptę na ten lek.
Stosowanie preparatu w okresie ciąży jest przeciwwskazane. Jeżeli w okresie stosowania preparatu kobieta zajdzie w ciążę lub planuje ciążę, powinna jak najszybciej skonsultować się z lekarzem, ponieważ zalecana jest Najszybsza lekarzem lekarzem.
Stosowanie preparatu w okresie karmienia piersią jest przeciwwskazane.
Czy mogę stosować równolegle inne preparaty?
Poinformuj lekarza o wszystkich przyjmowanych ostatnio lekach, również o tych, które są wydawane bez Recepty.
Podczas leczenia metforminą należy unikać spożywania alkoholu i przyjmowania preparatów zawierających alkohol. Zatrucie alkoholem zwiększa ryzyko wystąpienia kwasicy mleczanowej, zwłaszcza w przypadku głodzenia, niedożywienia lub zaburzeń czynności wątroby.
Donaczyniowe podawanie środków kontrastowych zawierających jod może być przyczyną niewydolności nerek, co może skutkować kumulacją metforminy i zwiększeniem ryzycka kwas. Stosowanie preparatu powinno zostać przerwane przed badaniem i wznowione nie wcześniej niż po upływie 48 godzin po badaniu, pod warunkiem potwierdzenia przez lekarza prawidłowej czynności nerek.Należy ściśle przestrzegać zaleceń lekarza.
Ингибирующих konwertazy angiotensyny (ингибирующая АПФ), antagoniści receptora angiotensyny II, Leki moczopędne, zwłaszcza diuretyki pętlowe (пр. Фуросемид), niesteroidowe Leki przeciwzapalne (NLPZ), ш тым selektywne ингибирующих СОХ 2, MOGA zwiększać ryzyko wystąpienia kwasicy mleczanowej skutkiem możliwego zaburzenia czynności nerek. Konieczne jest monitorowanie czynności nerek.
Glikokortykosteroidy (stosowane ogólnie lub miejscowo), sympatykomimetyki i leki moczopędne mogą wykazywać działanie przeciwstawne do metforminy, tj.hiperglikemizujące. Podczas ich stosowania należy częściej kontrolować stężenie glukozy we krwi, szczególnie na początku leczenia. W razie potrzeby lekarz dostosuje dawkę leku przeciwcukrzycowego w okresie stosowania ww. leków i ponownie, po zakończeniu ich stosowania.
Leki w postaci kationów, takie jak: ranolazyna, cymetydyna, dolutegrawir, trimetoprim, wandetanib, izawukonazol mogą współzawodniczyć z metforminą o ten sam system transportu w kanalikach NerkowyZaleca się zachowanie ostrożności podczas równoległego stosowania tych leków z metforminą; w razie potrzeby lekarz dostosuje dawkowanie metforminy. Należy zachować ostrożność ponieważ niżej wymienione leki mogą wpływać na białka transportujące metforminę przez błonę komórkową i wpływać na skuteczność jej działywać na skuteczność jej działuzjekée dosby leki działania dos.
• верапамил (możliwe zmniejszenie wchłaniania metforminy i zmniejszenie jej skuteczności)
• ryfampicyna (możliwe nasilenie wchłaniania metforminy i zwiększenie jej skuteczności)
• kryzotynib, olaparib (możliwy wpływ na wchłanianie metforminy i jej wydalanie).
Ингибиторный конвертазы ангиотензин (ингибиторный АПФ) может быть вызван стемжением глюкозы мы krwi; konieczne jest dostosowanie przez lekarza dawki metforminy w okresie leczenia tymi preparatami i ponownie, po zakończeniu ich stosowania.
Jeżeli metformina stosowana jest w skojarzeniu z insuliną lub lekiem zwiększającym wydzielanie insuliny (np. Pochodną sulfonylomocznika), konieczne może dostosowanie dawki wiki
Jakie działania niepodane mog wystąpić?
Jak każdy lek, również Siofor 500, -850, -1000 może powodować działania niepodane, chociaż nie wystąpią one u wszystkich chorych stosujących ten preparat.Pamiętaj, że oczekiwane korzyści ze stosowania leku są z reguły większe, niż szkody wynikające z pojawienia się działań niepodanych.
Bardzo często występują: nudności, wymioty, biegunka, bóle brzucha i utrata apetytu; objawy te występują częściej na początku leczenia i w większości przypadków ustępują samoistnie. Aby je zminimalizować, zaleca się stopniowe zwiększanie dawki. Często możliwe zaburzenia smaku. Bardzo rzadko kwasica mleczanowa, poważne powikłanie Metaboliczne, które może prowadzić do zgonu.Bardzo rzadko: zmniejszenie wchłaniania witaminy В12 Ораз zmniejszenie jej stężenia ш surowicy (może, чтобы делать prowadzić Rozwoju niedokrwistości megaloblastycznej), nieprawidłowe wyniki testów wątrobowych, zapalenie wątroby ustępujące ро odstawieniu metforminy, reakcje skórne: rumień, świąd я pokrzywka. W leczeniu skojarzonym z innymi lekami przeciwcukrzycowymi może wystąpić hipoglikemia.
Инне препараты на рынке польских завоеваний метформина
Авамина (таблетки повлекане)
Авамина С.Р. (таблетки о предлённом увальнианиу)
Этформ (таблетки повлекане)
Этформ 500 (таблетки повлекане)
Etform 850 (таблетки повлекане)
Форметик (таблетки повлекане)
Глюкофаж 500 (таблетки повлекане)
Глюкофаж 850 (таблетки повлекане)
Глюкофаж 1000 (таблетки повлекане)
Глюкофаж XR (таблетки или предлоги увальнианиу)
Метфогамма 500 (таблетки повлекане)
Метфогамма 850 (таблетки повлекане)
Метфогамма 1000 (таблетки повлекане)
Метформакс 500 (таблетки)
Метформакс 850 (таблетки)
Метформакс 1000 (таблетки повлекане)
Metformax SR 500 (таблетки или предлоги увальнианиу)
Metformax SR 750 (таблетки или предлоги увальнианиу)
Metformax SR 1000 (таблетки или предлоги увальняниу)
Метформин Блюфиш (таблетки повлекане)
Метформин Галена (таблетки)
Метформин Витабаланс (таблетки повлекане)
Метифор (таблетки)
Сиофор 850 (таблетки повлекане)
Сиофор 1000 (таблетки повлекане)
Симформин XR (таблетки или предлоги увальнианиу)
«Сиофор 500»
«Сиофор 500» – препарат, применяемый для снижения уровня глюкозы в крови у больных сахарным диабетом. Выпускается препарат только в таблетированной форме, он покрыт специальной оболочкой и предназначен для внутреннего приема.
Действующим веществом, которое используется в препарате «Сиофор 500», является метформина гидрохлорид. К вспомогательным компонентам относятся стеарат магния, повидон, гипромеллоза, диоксид титана, макрогол 6000.
Фармакологическое действие препарата обусловлено принадлежностью к группе бигуанидов.При непосредственном попадании в кровоток проявляет гипогликемический эффект (снижение концентрации глюкозы). «Сиофор 500» не влияет на секреторную функцию поджелудочной железы, поэтому при его действии уровень инсулина не меняется. Действующее вещество метформин подавляет гликогенолиз и глюконеогенез, поэтому выработка глюкозы в клетках печени снижается. Также он увеличивает чувствительность мышц к инсулину, тормозит всасывание этого вещества в кишечнике. Подобные эффекты иногда позволяют использовать «Сиофор 500» для похудания.Препарат обладает рядом других полезных свойств, в числе которых стимуляция внутриклеточного синтеза гликогена, повышение транспортной способности мембранных белков глюкозы, снижение уровня холестерина, триглицеридов.
Максимальная концентрация препарата после приема наблюдается через два часа. Прием пищи снижает этот показатель. Индекс биодоступности – пятьдесят процентов. Выводится с мочой. Период полураспада всех компонентов составляет шесть с половиной часов. При снижении функциональной активности почек этот показатель увеличивается.Кроме того, увеличивается содержание активного вещества в плазме препарата.
Доза препарата определяется индивидуально. Он определяется показателем уровня концентрации глюкозы в крови. Лечение проводится по принципу постепенного увеличения дозы. Препарат следует принимать во время еды, запивать большим количеством жидкости, не разжевывать. Двукратный прием возможен только в дозе более одной таблетки в сутки. Продолжительность лечения определяет врач.Пропущенные приемы препарата не могут быть компенсированы употреблением значительного количества таблеток. Дозу препарата следует немедленно уменьшить при возникновении нарушения обмена веществ.
«Сиофор 500» – препарат, который необходимо применять под наблюдением врача. В неблагоприятных случаях развиваются осложнения, в том числе лактацидоз, респираторные нарушения, слабость, рвота, тошнота, сонливость, диарея, переохлаждение, боли в животе, рефлекторное снижение ЧСС, спутанность сознания, потеря сознания.Кроме того, характерно возникновение мегалобластной анемии, аллергических реакций.
Во время консультации врача необходимо уточнить противопоказания к применению препарата. Основными из них являются диабетический кетоацидоз, у которых нарушение функции почек, печени, инфаркт миокарда, сердечно-сосудистая недостаточность, инфекционные заболевания, травмы, хирургические вмешательства, повышенная чувствительность к отдельным компонентам. Запрещено использовать препарат за несколько дней до радиоизотопных исследований.
Важное противопоказание к применению Препарат – период беременности, кормления грудью. «Сиофор» и алкоголь также несовместимы, такое сочетание может привести к развитию тяжелых метаболических осложнений, для устранения которых потребуется устранение провоцирующих факторов и применение симптоматической терапии.
,Сиофор-500 комп. N60
+ 373 22106688RU
Toate produsele- COSMETICA
- Îngrijire Picioare
- Îngrijire Corp
- Cosmetice Pentru Barbati
- Îngrijire PAR
- Îngrijire Ten
- Îngrijire Mîini
- Мама şi Copilul
- Ora mesei
- Igienă și ngrijire
- Accesorii
- Jucării
- Igiena Orală,
- Alimentație
- Medicina Naturistă
- Bahalee
- Uleiuri volatile
- Uleiuri volatile
- Produse de Igienă
- Prezervative
- Produse de uz casnic 9001 0
- Igiena Personală
- Igiena Corpului
- Igiena Părului
- Igiena Orală
- Scutece și Protectoare
- Scutece-chiloței Protecturi
- matcearm10
- pentruopentru
- Consumabile sanitare
- Emplastru
- Tricotaje Medicale
- Dispozitive medicale
- Monitorizarea Glicemiei
- Teste de sarcină
- Răceală de sarcină
- Răceală şi
- şi респиратор
- Bolile obstructive ale cailor респираторы
- Preparate pentru zona oro-fa ringiană (gît)
- Antialergice, antihistaminice
- Preparate nazale
- Alte preparate pentru tratamentul aparatului респиратор
- Digestie si Metabolism
- Anabolice si Metabolism
- Anabolice si Metabolism
- Anabolice sistemice
- sistemice en
Сиофор таблетки 500мг №60
Связаться с нами войти в системуshopping_cart телега (0)
- лекарственные препараты
- Дыхательная система
- онкология
- Повышение потенции
- Гомеопатия
- Геморрой
- Дерматология
- Антисептик
- антимикробный
- противогрибковый
- аллергия
- Кашель и противовирусные препараты
- Средства для детей
- От кашля
- От холода
- От боли в горле
- Ушные капли
- Вспомогательные средства
- Anabolice si Metabolism
- Anabolice si Metabolism
- 0
